гриф
ГРИФ¹, а, ч.
1. У міфології стародавнього світу — фантастична істота з головою орла й тулубом лева; грифон.
Величезні кам’яні слони, а також леви і грифи оточують храм (Минко, Намасте.., 1957, 25).
2. Великий хижий птах ряду соколоподібних, що живе в деяких горах і живиться падаллю.
Біологічно схожий на стерв’ятника чорний гриф.. Належить до найбільших хижих птахів (Посібник з зоогеогр., 1956, 117);
Чи не все одно — як помирати?.. У Бомбеї, — нам розповідають, — Грифам хижим тіло залишають… (Шер., Інд. зошит, 1958, 9).
ГРИФ², а, ч. Довга вузька частина струнних інструментів, вздовж якої натягнуті струни.
Йому знову хотілося повернутися на ринг, ..як хочеться скрипалеві доторкнутися до тонкого грифа скрипки чутливими пальцями (Загреб., Європа. Захід, 1961, 54);
Гне майстер гриф, тонку шліфує деку, Кілки виточує й сукає струни з жил (Перв., II, 1958, 99).
ГРИФ³, а, ч. Печатка, штемпель із зображенням чийого-небудь підпису або якогось іншого рукописного тексту, а також відбиток такого підпису чи тексту на документі і т. ін.
Ріго мовчки простягнув йому кілька аркушів глянцевого паперу, на яких красувався герб і гриф графині (Загреб., Європа 45, 1959, 252).
Значення в інших словниках
- гриф — гриф 1 іменник чоловічого роду, істота птах гриф 2 іменник чоловічого роду частина струнного інструменту гриф 3 іменник чоловічого роду печатка Орфографічний словник української мови
- гриф — I -а, ч. 1》 У міфології стародавнього світу – фантастична істота з головою орла й тулубом лева; грифон. 2》 Великий хижий птах ряду соколоподібних, що живе в деяких горах і живиться падаллю. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
- гриф — (нім. Griff — ручка, держак) — 1. У струнних інструментів — спеціальна пластинка з дерева або пластмаси, над якою натягнуті струни. У деяких інструментів Г. поділений на лади. Притискаючи струни... Словник-довідник музичних термінів
- гриф — (англ. signature, stamp) 1. печатка, штемпель із зразком підпису чи будь-яким іншим текстом, а також відбиток такої печатки або штемпеля на документі. 2. напис на документі або виданні, який визначає порядок користування ним. Економічний словник
- гриф — (нім. Griff, букв. – рукоятка, захват) 1. Рукоятка шаблі або іншої холодної зброї. 2. У струнних смичкових інструментах – наклеєна на шийку дерев’яна пластинка, до якої притискують струни. 3. спорт. Сталевий стрижень штанги. 4. Те саме, що й грифон. Словник іншомовних слів Мельничука
- гриф — I. ГРИФ (деталь струнних інструментів, уздовж якої натягнуті струни), РУ́ЧКА. Хіврін сидів тоді у садочку з гітарою, на грифі пов'язано величезного блакитного банта (Ю. Яновський); Бандура складається з овального випуклого кузова.. Словник синонімів української мови
- гриф — (лат. < грец.) 1. Орнаментальна прикраса у вигляді листка для кутового оформлення бази колони. 2. Крилатий лев з орлиною головою за античною міфологією (порівн. грифон). Архітектура і монументальне мистецтво