1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гробити

гро́бити

-блю, -биш; мн. гроблять; недок., перех., розм.

Завдавати великого лиха, призводити до загибелі; губити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гробити — гро́бити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гробити — див. марнотратити Словник синонімів Вусика
  3. гробити — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. гробити — ГРО́БИТИ, блю, биш; мн. гро́блять; недок., перех., розм. Завдавати великого лиха, призводити до загибелі; губити. — Отакі, як Перегуда, нас тільки й гроблять! — кинув Микола (Кучер, Прощай.., 1957, 151); [Кіндрат:] Вибачай, Павле, нема у нас порядку. Словник української мови в 11 томах