1. Великий тлумачний словник сучасної мови

грубошерстий

грубоше́рстий

-а, -е.

Який має, дає грубу шерсть.

|| Вигот. з грубої шерсті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубошерстий — грубоше́рстий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грубошерстий — ГРУБОШЕ́РСТИЙ, а, е. Який має, дає грубу шерсть. Раніше у нас [у Казахстані] тільки грубошерстих овець розводили (Багмут, Опов., 1959, 101); // Вигот. з грубої шерсті. Вдягнена вона була в бабусину грубошерсту хустину, в старий кожушок (Руд., Остання шабля, 1959, 320). Словник української мови в 11 томах