грузько

гру́зько

1》 розм., рідко. Присл. до грузький 2).

2》 у знач. присудк. сл. Про стан, коли можна загрузнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грузько — гру́зько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. грузько — Гру́зько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. грузько — ГРУ́ЗЬКО. 1. розм., рідко. Присл. до грузьки́й 2. Колісник уклонився усім і, грузько ступаючи, пішов через хати (Мирний, ІII, 1954, 146); Він з байдужим виглядом знизав плечима й грузько всівся на канапу (Панч, Синів.., 1959, 7). 2. у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
  4. грузько — Грузько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти. Словник української мови Грінченка