1. Великий тлумачний словник сучасної мови

грюкотіння

грюкоті́ння

-я, с.

Дія за знач. грюкотіти і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грюкотіння — грюкоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. грюкотіння — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  3. грюкотіння — ГРЮКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. грюкоті́ти і звуки, утворювані цією дією. От і місто вечірнім гамом Тебе знову з села стрічає, Бруківницею під ногами, Грюкотінням своїх трамваїв (Забашта, Нові береги, 1950,42). Словник української мови в 11 томах