грімко
грі́мко
Присл. до грімкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грімко — грі́мко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грімко — Грі́мко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- грімко — ГРІ́МКО. Присл. до грімки́й 1. Він од горілки весь обдувся І грімко так на їх гукнув: — Мовчіть!.. (Котл., 1,1952, 97); Матроси вийшли з автобуса й одразу почули, як грімко і тягуче співало розбурхане море (Кучер, Прощай.., 1957, 18). Словник української мови в 11 томах
- грімко — Грімко нар. Звучно. Словник української мови Грінченка