1. Словник української мови в 11 томах

грімко

ГРІ́МКО. Присл. до грімки́й 1.

Він од горілки весь обдувся І грімко так на їх гукнув: — Мовчіть!.. (Котл., 1,1952, 97);

Матроси вийшли з автобуса й одразу почули, як грімко і тягуче співало розбурхане море (Кучер, Прощай.., 1957, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грімко — грі́мко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. грімко — Присл. до грімкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грімко — Грі́мко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. грімко — Грімко нар. Звучно. Словник української мови Грінченка