1. Великий тлумачний словник сучасної мови

грітий

грі́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до гріти 1-3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грітий — грі́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. грітий — ГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до грі́ти 1-3. Поцмокує [бабуся] губами — смакує гріту з медом горілку (Фр., І, 1955, 79); Душа ж його [співця], любов’ю гріта, Живе, у мову перелита! (Граб., І, 1959, 229). Словник української мови в 11 томах