1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гуляннячко

гуля́ннячко

-а, с.

Пестл. до гуляння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуляннячко — гуля́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гуляннячко — Гуля́ннячко, -чка, -чку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гуляннячко — ГУЛЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до гуля́ння. — Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу (Вовчок, І, 1955, 3); — Він же колись до неї залицявся, на вечорницях з нею бував. Може, те гуляннячко не забулося? (Шиян, Баланда, 1957, 144). Словник української мови в 11 томах
  4. гуляннячко — Гуляння, -ня с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. ум. гуляннячко. Грин. ІІІ. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76. Словник української мови Грінченка