гулятися

гуля́тися

-яюся, -яєшся, недок., розм.

1》 у що. Те саме, що гуляти 5).

2》 безос. Гуляти з охотою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гулятися — гуля́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гулятися — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  3. гулятися — ГУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. І. у що. Те саме, що гуля́ти 5. У м’яча гулялися дівчатка (Тич., І, 1957, 201). 2. безос. Гуляти з охотою. Як же бучно, як же втішно Всім гулялось на весіллі/ (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. гулятися — Гулятися, -ляюся, -єшся гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? К. Іов. 92. 2) Безлично: гуляється, гулялося, возвр. в. отъ гуляти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Чуб. V. 275. Словник української мови Грінченка