1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гуркотливо

гуркотли́во

розм. гуркітливо.

Присл. до гуркотливий, гуркітливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуркотливо — гуркотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. гуркотливо — ГУРКОТЛИ́ВО, розм. ГУРКІТЛИ́ВО. Присл. до гуркотли́вий, гуркітли́вий. Вагончики, поскрипуючи, котилися штреками до кліті; винісшись на поверхню, гуркотливо вивантажувались з високої естакади (Досв., Вибр., 1959, 285). Словник української мови в 11 томах