гуснути

Значення в інших словниках

1. гуснути — гу́снути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. гуснути — Загусати, тужавіти; (- туман) густіти, густішати, сов. згущатися. Словник синонімів Караванського
3. гуснути — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови
4. гуснути — Гу́снути, -ну, -неш, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гуснути — ГУ́СНУТИ, не, недок. Ставати густим (у 1-3 знач.). Юрба гусне, зростає, а козаки все сунуть і сунуть крізь ліс (Тулуб, Людолови, II, 1957, 483); Молоко уже гусне, але ще йому не пора (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. гуснути — Гуснути, -ну, -неш гл. Сгущаться, дѣлаться гуще. А глина все гусне, гусне. Канев. у. Кров у жилах гусне, холодіє. К. МБ. ХІІ. 266. Словник української мови Грінченка