гучливий

гучли́вий

-а, -е, діал.

Який гуде чи дзижчить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гучливий — Гучливий, -а, -е Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78. Словник української мови Грінченка