гучливий

Гучливий, -а, -е

Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гучливий — -а, -е, діал. Який гуде чи дзижчить. Великий тлумачний словник сучасної мови