1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гіперкритицизм

гіперкритици́зм

-у, ч.

Один із напрямів історіографії античності на межі 19-20 ст., що заперечував достовірність ранньогрецьких та ранньоримських історичних переказів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіперкритицизм — ГІПЕРКРИТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Один із напрямів історіографії античності на межі ХІХ–ХХ ст., що заперечував достовірність ранньогрецьких та ранньоримських історичних переказів. Словник української мови у 20 томах