давноминулий
давномину́лий
-а, -е.
Який давно минув, пройшов і т. ін.
|| у знач. ім. давноминуле, -лого, с. Давні часи; давнина.
Давноминулий час грам. — дієслівна форма минулого часу, яка виражає дію, що передувала іншій минулій дії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- давноминулий — давномину́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- давноминулий — [даўномиенулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- давноминулий — див. колишній; стародавній Словник синонімів Вусика
- давноминулий — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
- давноминулий — Давномину́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- давноминулий — ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, а, е. Який давно минув, пройшов і т. ін. А між людей все нові, все палкіші зустрічі бойових друзів, скрізь спогади про давноминулі дні (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах
- давноминулий — Давноминулий, -а, -е Давнопрошедшій. Словник української мови Грінченка