1. Словник української мови Грінченка

давноминулий

Давноминулий, -а, -е

Давнопрошедшій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давноминулий — давномину́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. давноминулий — [даўномиенулией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. давноминулий — -а, -е. Який давно минув, пройшов і т. ін. || у знач. ім. давноминуле, -лого, с. Давні часи; давнина. Давноминулий час грам. — дієслівна форма минулого часу, яка виражає дію, що передувала іншій минулій дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. давноминулий — див. колишній; стародавній Словник синонімів Вусика
  5. давноминулий — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  6. давноминулий — Давномину́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. давноминулий — ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, а, е. Який давно минув, пройшов і т. ін. А між людей все нові, все палкіші зустрічі бойових друзів, скрізь спогади про давноминулі дні (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах