данник
да́нник
-а, ч.
Той, хто сплачує данину (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- данник — да́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- данник — ДА́ННИК, а, ч. Той, хто сплачує данину (у 1 знач.). Вони [князі] постійно прагнули збільшити данину, що викликало упертий опір данників (Нариси стар іст. УРСР, 1957, 387); Половина присутніх тут або була пограбована ним [бандитом], або стала його довічними данниками (Смолич, V, 1959, 68). Словник української мови в 11 томах