даритель
дари́тель
-я, ч., заст.
Той, хто дарує (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- даритель — дари́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- даритель — Дародавець, дарувальник, дарівник, подаруйко, щедрий <�на дари>. Словник синонімів Караванського
- даритель — Дарувач, дародавець, див. донор Словник чужослів Павло Штепа
- даритель — ДАРИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто дарує (у 1 знач). [Герольд:] І люди ринули юрбою, — Нема дарителю одбою! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 227); Відомо, що крім духовних осіб, до афонських слов’янських монастирів йшли на прощу й запорізькі козаки... Словник української мови в 11 томах