дачник
да́чник
-а, ч.
Той, хто відпочиває на дачі (див. дача II).
|| Відпочивальник узагалі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дачник — да́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дачник — Літник Словник чужослів Павло Штепа
- дачник — ДА́ЧНИК (той, хто відпочиває на дачі), ЛІ́ТНИК зах. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники (Є. Гуцало); — Колишнє ваше мешкання новий власник розширив і винаймає літникам (О. Кобилянська). Словник синонімів української мови
- дачник — ДА́ЧНИК, а, ч. Той, хто відпочиває на дачі ( див. да́ча²). Дехто з дачників каже, що на тих дачах, що на горі, теж єсть гадюки (Л. Укр., V, 1956, 13); // Відпочиваючий взагалі. Влітку вдова наймала хату дачникам (Донч., IV, 1957, 172); *У порівн. Словник української мови в 11 томах