дбайний

дба́йний

-а, -е, діал.

Дбайливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дбайний — ДБА́ЙНИЙ, а, е, діал. Дбайливий. [Круста:] Яке то щастя мати жінку дбайну! (Л. Укр., II, 1951, 392). Словник української мови в 11 томах