1. Великий тлумачний словник сучасної мови

двобарвний

двоба́рвний

-а, -е.

Який має у своєму забарвленні два кольори.

|| Складений з двох частин різного кольору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двобарвний — двоба́рвний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двобарвний — Двоба́рвний і двоба́рвий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. двобарвний — ДВОБА́РВНИЙ, а, е. Який має у своєму забарвленні два кольори. Подорожній приписував це [успіх] своїй двобарвній афіші (Мур., Свіже повітря.., 1962, 180); // Складений з двох частин різного кольору. Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (Коцюб., II, 1955, 295). Словник української мови в 11 томах