двобічно

двобі́чно

Присл. до двобічний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двобічно — ДВОБІ́ЧНО. Присл. до двобі́чний. Перші двобічно оброблені наконечники з кременю для стріл, списів і дротиків з'явилися в населення нижньодонської культури приблизно у другій половині V тис. до н. е. (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах