двозубий
двозу́бий
-а, -е.
У якого два зуби, два зубці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двозубий — двозу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
- двозубий — ДВОЗУ́БИЙ, а, е. Який має два зуби (у 1, 2 знач.). Не козацьке це діло – стрічки на козацького чуба чіпляти, а от цукерки їсти – козацьке. Та це Іван знає й без тебе, тож напихає тою смакотою, як ховрашок, свій двозубий рот (Г. Словник української мови у 20 томах