двомісний

двомі́сний

-а, -е.

Зробл. на два місця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двомісний — двомі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двомісний — ДВОМІ́СНИЙ, а, е. Зробл. на два місця. Ось їдальня з двомісним троном феодала та його дружини, з дошками на високих козлах замість столів (Моє життя в мист., 1955, 184); Вперше на київському треку будуть проведені змагання на тандемах — двомісних велосипедах (Веч. Київ, З.Х 1957, 1). Словник української мови в 11 томах