1. Великий тлумачний словник сучасної мови

двопілля

двопі́лля

-я, с., заст.

Система обробітку орної землі, за якої щорічно засівається лише половина її, а решта залишається під паром (на пар).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двопілля — двопі́лля іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. двопілля — Землеробська система господарювання, базується на змінному почерговому використанні двох полів; одне засівають зерновими (ярими або озимими), а друге залишають облого; з часом замінена трипіллям. Універсальний словник-енциклопедія
  3. двопілля — ДВОПІ́ЛЛЯ, я, с., заст. Система обробітку орної землі, при якій щорічно засівається лише половина, а решта залишається під паром (на пар). Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі. Словник української мови в 11 томах