дворучний
двору́чний
-а, -е.
У якого дві ручки (напр., про пилку).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дворучний — двору́чний прикметник про пилку Орфографічний словник української мови
- дворучний — ДВОРУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має дві ручки (у 2 знач.). Дворучними пилками [переселенці] сосни чиргикали (Є. Пашковський). 2. Який тримають двома руками (про меч). Тут тобі короткі широкі мечі “ландскнехти”, що поперек черева носили пікінери. Словник української мови у 20 томах