дворушницький

двору́шницький

-а, -е.

Власт. дворушникові, характерний для нього.

|| Який є дворушництвом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворушницький — двору́шницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дворушницький — ДВОРУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. дворушникові, характерний для нього. Пізніше стала для всіх ясною його дворушницька політика, і про нього почали говорити як про людину, що завжди плутається під ногами (Мик., II, 1957, 503); // Який є дворушництвом. Словник української мови в 11 томах