дворушницький
двору́шницький
-а, -е.
Власт. дворушникові, характерний для нього.
|| Який є дворушництвом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дворушницький — двору́шницький прикметник Орфографічний словник української мови
- дворушницький — ДВОРУ́ШНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. дворушникові, характерний для нього. Пізніше стала для всіх ясною його дворушницька політика, і про нього почали говорити як про людину, що завжди плутається під ногами (Мик., II, 1957, 503); // Який є дворушництвом. Словник української мови в 11 томах