дворянка
дворя́нка
-и.
Жін. до дворянин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дворянка — дворя́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дворянка — ДВОРЯ́НКА, и, ж. Жін. до дворяни́н. [Марися:] Ніяк не розберу, чого то дворянці стидно робить. Дивно (К.-Карий, І, 1960, 342); Пані Бажаєва — збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі (Л. Укр., III. 1952, 718). Словник української мови в 11 томах
- дворянка — Дворянка, -ки ж. Дворянка. Словник української мови Грінченка