двоєженець

двоєже́нець

-нця, ч.

Той, хто одружений одночасно з двома жінками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоєженець — двоєже́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. двоєженець — ДВОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружений одночасно з двома жінками. — І хто в нас попує? Блудники, двоєженці, розбійники, лихварі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 133); Художник-самоучка якраз у цей час викінчував центральний кадр [страшного суду]... Словник української мови в 11 томах