двоєженець
двоєже́нець
-нця, ч.
Той, хто одружений одночасно з двома жінками.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоєженець — двоєже́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- двоєженець — ДВОЄЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружений одночасно з двома жінками. — І хто в нас попує? Блудники, двоєженці, розбійники, лихварі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 133); Художник-самоучка якраз у цей час викінчував центральний кадр [страшного суду]... Словник української мови в 11 томах