1. Великий тлумачний словник сучасної мови

двоїти

двої́ти

двою, двоїш, недок.

1》 перех. Ділити надвоє; роздвоювати.

2》 неперех., діал. Лицемірити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоїти — двої́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. двоїти — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  3. двоїти — ДВОЇ́ТИ (ділити надвоє), РОЗДВО́ЮВАТИ. — Док.: роздвої́ти. Доки ми будемо виховувати людей.. "по етапах"? Доки ми будемо двоїти поняття формування людської душі? (І. Муратов); Ця звістка роздвоїла страйкарів. Одні хоч і зараз ладні були ставати до роботи. Словник синонімів української мови
  4. двоїти — Двої́ти, двою́, дво́їш, дво́їть; дво́ять; двій, дві́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. двоїти — ДВОЇ́ТИ, двою́, двої́ш, недок. 1. перех. Ділити надвоє; роздвоювати. Франко не двоїв себе на письменника і приватну людину (Письмен. зблизька, 1958, 41); — Доки ми будемо виховувати людей.. «по етапах?... Словник української мови в 11 томах
  6. двоїти — Двоїти, двою, двоїш гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у. Словник української мови Грінченка