девіація

девіа́ція

-ї, ж.

1》 Зміна середніх стадій ембріонального розвитку органа, що призводить до змін будови його у дорослого організму.

2》 Відхилення стрілки компаса під впливом великих мас заліза.

3》 Відхилення від правильного напрямку руху корабля, літака, артилерійського снаряда тощо.

4》 Соціальна поведінка, що відхиляється від тієї, що вважається нормальною чи соціально прийнятною у суспільстві або в соціальному контексті.

Статева девіація — відхилення від загальноприйнятих форм статевої поведінки, що не належить до хворобливих станів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. девіація — девіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. девіація — Девиация — deviation — Deviation, Abweichung — кут відхилення струни канату на напрямних шківах та барабанах одноканатних підіймальних машин, розташований у похилій площині переміщення канату. Гірничий енциклопедичний словник
  3. девіація — ДЕВІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Відхилення магнітної стрілки компаса від лінії магнітного меридіана під впливом великих мас заліза та електромагнітних полів. Словник української мови у 20 томах
  4. девіація — девіа́ція (deviatio, від devio – відхиляюсь) 1. Зміна середніх стадій ембріонального розвитку органа, що призводить до змін будови його у дорослого організму. 2. Відхилення стрілки компаса під впливом великих мас заліза. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. девіація — рос. девиация (латин. (deviatio, від devio — відхилення) — раптове, непередбачене відхилення курсу цінних паперів, цін біржових товарів під впливом різних непередбачених кон'юнктурних зривів — форс-мажорних обставин. Eкономічна енциклопедія