1. Великий тлумачний словник сучасної мови

декореляція

декореля́ція

-ї, ж., лінгв.

Зміна характеру або значення морфем при збереженні їхньої кількості й послідовності; прот. кореляція.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декореляція — ДЕКОРЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Зміна характеру або значення морфем при збереженні їх кількості й послідовності. Явище декореляції виявляється у тому, що похідне слово, утворене від певної твірної основи, починає сприйматися як утворення від іншої твірної основи (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах