делінквентний

делінкве́нтний

-а, -е.

Стос. до делінквентності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. делінквентний — ДЕЛІНКВЕ́НТНИЙ, а, е, юр. Стос. до делінквента. Будь-яка делінквентна поведінка є девіантною, але не всі відхилення вважаються делінквентною поведінкою, тобто правопорушеннями (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах