делінквентний

ДЕЛІНКВЕ́НТНИЙ, а, е, юр.

Стос. до делінквента.

Будь-яка делінквентна поведінка є девіантною, але не всі відхилення вважаються делінквентною поведінкою, тобто правопорушеннями (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. делінквентний — -а, -е. Стос. до делінквентності. Великий тлумачний словник сучасної мови