1. Великий тлумачний словник сучасної мови

демобілізований

демобілізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до демобілізувати.

|| у знач. прикм. Звільнений з дійсної військової служби.

|| у знач. ім. демобілізований, -ного, ч. Той, кого звільнили з дійсної військової служби.

|| демобілізовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демобілізований — демобілізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. демобілізований — Демобілізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. демобілізований — ДЕМОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до демобілізува́ти. У селі.. є клуб, яким тепер керує демобілізований з армії гвардії лейтенант Петро Рогожа (Тич., III, 1957, 302); // у знач. прикм. Звільнений з дійсної військової служби. Словник української мови в 11 томах