1. Великий тлумачний словник сучасної мови

демонічний

демоні́чний

-а, -е.

Власт. демону; злий.

|| перен. Власт. людині з сильним, вольовим характером.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демонічний — демоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. демонічний — Демоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. демонічний — ДЕМОНІ́ЧНИЙ, а, е. Власт. демону; злий. Очі змія блискають таким злорадним, демонічним огнем, такою певністю своєї сили, що мимоволі мороз пробігає по тілі (Фр. Словник української мови в 11 томах