депривація

деприва́ція

-ї, ж.

1》 Брак економічних та емоційних опор, загальноприйнятих як базисних основ людського досвіду (прибуток, забезпеченість житлом, а також опікування дітей батьками).

2》 Ізоляція від зовнішніх подразників, втрата або обмеження можливостей задоволення будь-яких потреб, що супроводжуються комплексними емоційними переживаннями.

Сенсорна депривація — тривале і повне виключення всякого сенсорного подразника; характеризується рядом психічних розладів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депривація — Незадоволення особистості (усвідомлене або ні) рівнем забезпечення базових потреб. англ. deprivation; нім. Deprivation [-v-] f=, -en; угор. depriváció; рос. депривация. Словник із соціальної роботи
  2. депривація — Вивласня Словник чужослів Павло Штепа
  3. депривація — ДЕПРИВА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Психічний стан, викликаний неможливістю задовольняти деякі свої життєві потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. Розрізняють абсолютну і відносну депривацію. Словник української мови у 20 томах