дещиця
де́щиця
-і, ж., розм.
Незначна кількість чого-небудь; трохи.
|| Якась дрібниця; абищиця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дещиця — дещиця (411)—дещо, невелика кількість; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- дещиця — де́щиця іменник жіночого роду незначна кількість чого-небудь розм. Орфографічний словник української мови
- дещиця — Абищиця, дрібниця, витребенька, цяцянка; ЯК ПР. трохи, дещо, дрібку. Словник синонімів Караванського
- дещиця — див. дрібниця; мало Словник синонімів Вусика
- дещиця — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови
- дещиця — Де́щиця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дещиця — ДЕ́ЩИЦЯ, і, ж., розм. Незначна кількість чого-небудь; трохи. [Панько:] Грошей заробили дещицю, але переконалися: що там найкраще, де нас нема (К.-Карий, II, 1960, 160); Що ж, у цих твердженнях є дещиця правди (Шовк. Словник української мови в 11 томах
- дещиця — Дещиця, -ці ж. Кой-что, нѣчто. О. 1861. XI. Кух. 23. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Дещо. 59. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо. Екат. г. Словник української мови Грінченка