дещиця
ДЕ́ЩИЦЯ, і, ж., розм. Незначна кількість чого-небудь; трохи.
[Панько:] Грошей заробили дещицю, але переконалися: що там найкраще, де нас нема (К.-Карий, II, 1960, 160);
Що ж, у цих твердженнях є дещиця правди (Шовк., Інженери, 1956, 161);
// Якась дрібниця; абищиця.
— Не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Мирний, І, 1954, 150);
Але вертаюся на тиховодий став, До гри метеликів, до сонних синіх квітів, 3 яких цю оповідь на давній лад почав, Хоч, може, дещицю й по-своєму примітив… (Рильський, Поеми, 1957, 216).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дещиця — дещиця (411)—дещо, невелика кількість; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- дещиця — де́щиця іменник жіночого роду незначна кількість чого-небудь розм. Орфографічний словник української мови
- дещиця — Абищиця, дрібниця, витребенька, цяцянка; ЯК ПР. трохи, дещо, дрібку. Словник синонімів Караванського
- дещиця — -і, ж., розм. Незначна кількість чого-небудь; трохи. || Якась дрібниця; абищиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дещиця — див. дрібниця; мало Словник синонімів Вусика
- дещиця — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови
- дещиця — Де́щиця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дещиця — Дещиця, -ці ж. Кой-что, нѣчто. О. 1861. XI. Кух. 23. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Дещо. 59. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо. Екат. г. Словник української мови Грінченка