джгутик
джгу́тик
-а, ч.
1》 Зменш. до джгут 1), 2).
2》 зоол. Ниткоподібні органи руху у вигляді виростків на тілі найпростіших – бактерій, зооспор, клітин ендодерми, губок та інших організмів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джгутик — джгу́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- джгутик — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- джгутик — ДЖГУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш. до джгут 1, 2. *Образно. Обличчя в нього було плетене, як решето, все з тонких шкіряних джгутиків (Горький, Дитинство, 1947, 110). 2. зоол. Словник української мови в 11 томах