1. Великий тлумачний словник сучасної мови

джгут

рідко жгут, -а, ч.

1》 Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень.

|| у знач. присл. джгутом. У вигляді канату.

2》 Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі.

3》 заст. Картярська гра.

4》 тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одязі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джгут — джгут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. джгут — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. джгут — ДЖГУТ (ЖГУТ рідко) (туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи тощо), СКРУЦА́К діал.; СКРУ́ТЕНЬ (СКРУ́ТІНЬ), СКРУ́ТКА, СКРУ́ТОК, СКРУ́ТЕЛЬ (СКРУ́ТІЛЬ) діал. (з сіна, соломи, прядива); КРУ́ТЕНЬ (КРУ́ТІНЬ) (для розпалювання в печі). Словник синонімів української мови
  4. джгут — ДЖГУТ, рідко ЖГУТ, а́, ч. 1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. джгут — Джгут, -та м. 1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. Гуляти у джгута. ум. джгуток. Словник української мови Грінченка