джерельний
джере́льний
-а, -е.
Прикм. до джерело 1).
|| Який виходить із джерела.
|| Власт. джерелу; прохолодний, освіжний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джерельний — джере́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- джерельний — (- воду) криничний, чистий, незамулений, незабруднений, прозорий; П. холодненький, прохолодний, відсвіжущий; джереляний. Словник синонімів Караванського
- джерельний — [джеирел'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- джерельний — ДЖЕРЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до джерело́ 1; // Який виходить з джерела. В криничках, у струменях, утворених джерельною водою, виділяється багато вуглекислого газу (ГеоЛ. Укр., 1959, 678); Побували там у горах, де серед дикого каміння, розпеченого сонцем,.. Словник української мови в 11 томах
- джерельний — Джерельний, -а, -е Ключевой. Е! у цій криниці була славна джерельна вода; та серед літку така холодна, що й губами не доторкнешся. Харьк. г. Лебед. у. Словник української мови Грінченка