дзбаник
дзба́ник
джбаник, розм. жбаник, -а, ч.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзбаник — дзба́ник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- дзбаник — див. глечик Словник синонімів Вусика
- дзбаник — ДЗБА́НИК, розм. ЖБА́НИК, а, ч. Зменш. до дзбан, жбан. Ступив на поріг — бачу в хаті незнайомого чоловіка.. Сидить, молоко із жбаника п’є (Мур., Бук. повість, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах