1. Словник української мови в 11 томах

дзбаник

ДЗБА́НИК, розм. ЖБА́НИК, а, ч. Зменш. до дзбан, жбан.

Ступив на поріг — бачу в хаті незнайомого чоловіка.. Сидить, молоко із жбаника п’є (Мур., Бук. повість, 1959, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзбаник — дзба́ник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дзбаник — джбаник, розм. жбаник, -а, ч. Зменш. до дзбан, жбан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзбаник — див. глечик Словник синонімів Вусика