дзюбун

дзюбу́н

-а, ч., рідко.

Той, хто клює.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбун — Дзюбун, -на м. Клюющій. Словник української мови Грінченка