дзюбун

Дзюбун, -на

м. Клюющій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбун — -а, ч., рідко. Той, хто клює. Великий тлумачний словник сучасної мови