дзюбок
Дзюбок, -бка
м.
1) ум. отъ дзюб.
2) см. ґельґів. Шух. І. 175.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзюбок — дзю́бок → дзьоб 1 (ст) ◊ стули́ти дзюбок = стули́ти дзьоба (м, ср, ст): Стуль си дзюбок, бо вилетиш звідси (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт