дзюбок

Дзюбок, -бка

м.

1) ум. отъ дзюб.

2) см. ґельґів. Шух. І. 175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбок — дзю́бок → дзьоб 1 (ст) ◊ стули́ти дзюбок = стули́ти дзьоба (м, ср, ст): Стуль си дзюбок, бо вилетиш звідси (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт