дикоростучий
дикоросту́чий
-а, -е.
Те саме, що дикорослий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дикоростучий — дикоросту́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- дикоростучий — ДИКОРОСТУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що дикоро́слий. Для Лаконської долини Стародавньої Спарти характерні родючі землі, гарні пасовища, схили гір, покриті лісами, дикоростучими фруктовими деревами та виноградниками (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- дикоростучий — ДИКОРО́СЛИЙ (про рослини), ДИ́КИЙ, ДИКОРОСТУ́ЧИЙ, НЕКУЛЬТИВО́ВАНИЙ. Дикорослі суниці; Спустився (Оксен) у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Григорій Тютюнник); Дикоростучі ягідники. Словник синонімів української мови
- дикоростучий — ДИКОРОСТУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що дикоро́слий. Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани, .. шафрани та рястки (Весн. флора, 1955, 143). Словник української мови в 11 томах