диктура
дикту́ра
-и, ж., діал.
Те саме, що диктування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диктура — Дикту́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- диктура — Диктура, -ри ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Словник української мови Грінченка